Слухати аудіо
Вітаємо, вартові ідентичності!
Чи задумувалися ви колись, чому за одну літеру можна було отримати кулю в потилицю, а за вживання «не того» слова – ярлик шпигуна? Чому звичайний правопис перетворився на поле битви, де замість гармат – словники, а замість кордонів – мовні коди?
Мова – це наша територія свободи, маркер ідентичності та пам'ять. Вона почала карбуватися ще в часи середньовіччя і вистояла перед багатьма викликами подальших епох. Протягом десятиліть наші унікальні літери стирали, питомі українські слова знищували, а тих, хто наважувався творити українською – репресували. Але сьогодні ми тут, і ми говоримо.
Слухати аудіо
Всеукраїнський молодіжний центр підготував віртуальну мандрівку, де кожна зупинка – знаковий епізод в історії нашої мови. Звісно, ми не розкриємо усіх таємниць, адже це довга розповідь: від середньовічних скрипторіїв, де книги переписувалися ченцями вручну до мистецьких пошуків ХХ ст., коли митці шукали нові сенси та кидали виклики системі. А що ви оберете у вирі життя: стилет чи стилос?
Перш ніж ми розпочнемо, давайте знайомитись! Ми Всеукраїнський молодіжний центр і маємо багато цікавих проєктів і ідей! Слідкуйте за нами у соцмережах (заскріньте QR на сторінці).
Але спершу — маршрут. Хто зна, може саме ця прогулянка стане поштовхом, щоб долучитись до нашого кола однодумців та амбасадорів української ідентичності! Без них була б неможливою і підготовка цього квесту!
Дякуємо за надання ілюстративних матеріалів Музею Бориса Грінченка та Музею книги і друкарства України, за допомогу у підготовці теоретичних матеріалів до квесту Марії Бойко та Лаймі Даукшас - нашим друзям з Університету Грінченка!
Слухати аудіо
Від часів появи письма, книги були рідкісною розкішшю, адже їх створення було дуже кропіткою працею. Книги переписували вручну в спеціальних майстернях при монастирях, що називалися скрипторії. Справжній переворот відбувся з появою книгодрукування. Зараз ми перебуваємо у старій Лаврській друкарні, де тепер розташовано Музей книги і друкарства.
Усе велике починається з першого відбитка. У 1574 році у Львові Іван Федоров дав нам технологію, яка вивела українське слово з рукописних келій на площі міст. Саме тут наше слово вперше закарбувалося в металі, отримавши свій унікальний візуальний код, який неможливо було стерти.
*Острозька Біблія 1581. за надані ілюстрації дякуємо Музею книги та друкарства України
Яку книгу Івана Федорова сьогодні називають найстарішим підручником України? Єдиний повний оригінал цього видання довгий час вважали втраченим, аж поки не знайшли... у Гарварді.
Оберіть правильну відповідь:
Слухати аудіо
«Буквар» є першим в Україні друкованим підручником. Поява книгодрукування – це не просто тиражування текстів, а створення і поширення системи знань. Довгий час вважалося, що жодного примірника видання не збереглося, аж поки у 1950-х роках оригінал не знайшли у приватній колекції в Римі, а згодом він потрапив до США.
Якщо ви хочете більше дізнатися про історію книги і книжкової справи часів Русі, рукописну книгу ХІ-ХVІ ст., зародження друкарства, видавничу діяльність Івана Федорова, про видання Київської, Острозької, Почаївської, Чернігівської та Львівських друкарень та подальший розвиток української книги, завітайте до Музею книги та друкарства або перегляньте колекцію онлайн: https://www.mkdu.com.ua/kolektsiia/kolektsiia-onlajn/
А далі ми мандруємо в іншу епоху. Уявімо себе на місці мислителів XVIII ст. На наступній 3D моделі ви можете уявити, як виглядав письмовий стіл одного з видатних творців цієї складної епохи
Слухати аудіо
Уявіть: 1798 рік, велику частину українських територій інкорпоровано до складу російської імперії (окуповано). Світ, де вашу мову вважають лише «селянською говіркою», непридатною для книг. Саме тоді з’являється «Енеїда» – зухвалий твір Івана Котляревського.
.webp)
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П’ятами з Трої накивав…
*ілюстрації Анатолія Базилевича. За надані ілюстрації дякуємо Музею книги та друкарства України
*ілюстрації Анатолія Базилевича. За надані ілюстрації дякуємо Музею книги та друкарства України
Чому появу «Енеїди» лінгвісти називають «мовним вибухом», який назавжди змінив долю України?
Оберіть правильну відповідь:
Слухати аудіо
В «Енеїді» Іван Котляревський перевдягнув античних богів у козацькі шаровари, і вони вперше заговорили живою народною мовою.
Ця поема стала культурним вибухом. Автор довів: живе народне слово здатне описати і пекло, і козацький бенкет, і найбільшу відвагу, і дотепні кпини.
У Києві є бронзовий барельєф письменнику на розі вулиць Герцена та Овруцької. А найперший пам’ятник Котляревському було відкрито у 1903 році у Полтаві, де письменник народився і прожив більшість життя. Відкриття цього пам’ятника стало знаковою подією і згуртувало майже всіх представників української патріотичної спільноти.
.jpg)
Слухати аудіо
“Вартовий” – один із псевдонімів відомого педагога, дослідника, громадського діяча і щирого патріота Бориса Грінченка. Хоча він отримав це прізвисько ще в дитинстві, воно дуже символічно відображає роль тогочасної інтелігенції в збереженні української ідентичності. Адже саме ця спільнота зберегла для нас ту спадщину, яку намагалися стерти окупанти. Чотиритомний словник, який упорядкував Борис Грінченко і досі є одним із найцінніших джерел дослідження нашої мови.
Пропонуємо трохи перевірити чи прокачати свій словниковий запас! Роздивіться предмети на 3D моделі, це підказка до наступного питання.
Почнімо з простого. Скільки томів у Словнику?
Оберіть правильну відповідь:
*за надані матеріали та світлину Словника дякуємо Музею Бориса Грінченка
З'єднайте слова зі словника з їх значенням.
Перетягніть визначення у правильному порядку так, щоб вони відповідали термінам.
У Музеї української літератури ми поміркуємо про подальший розквіт і випробування, що чекали на українське письменство.
1933 рік став часом «лінгвоциду». Радянська влада зрозуміла: щоб підкорити народ, треба відібрати у нього слово. Того року було штучно змінено правопис, аби максимально наблизити українську мову до російської.
Яку літеру українського алфавіту було офіційно “репресовано” та вилучено з правопису у 1933 році, щоб зробити українську мову менш самобутньою?
Оберіть правильну відповідь:
Слухати аудіо
Вилучення літери «Ґ» у 1933 році не було простою правкою – це був акт лінгвоциду. Її оголосили «ворожою», щоб стерти різницю між українською та російською мовами. Разом із літерою зникали й люди.
У 1930-х роках сталінський терор обірвав життя тих, хто створював модерну українську культуру. Були репресовані майже всі укладачі «скрипниківки». Серед них Микола Скрипник (який наклав на себе руки, не витримавши тиску), Григорій Голоскевич (автор унікального правописного словника) та багато інших. Їх оголосили «шпигунами», а їхні праці – «шкідницькими».
Символом цієї трагедії став будинок «Слово» у Харкові, де мешкала еліта нашої літератури. Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Микола Куліш – усі вони були розстріляні. Тільки в урочищі Сандармох у 1937 році за кілька днів було страчено понад 100 представників української інтелігенції.
Зараз ми лише починаємо відкривати багатьох талановитих митців і їх історії. Багато з них зберігаються у Музеї, що розташований у мальовничій будівлі колишньої колегії Павла Галагана на вулиці Богдана Хмельницького у Києві.
Слухати аудіо
Чи знали ви, що у Києві був свій будинок митців, як от харківський будинок «Слово»? Кооператив «Робітник літератури» (скорочено – РОЛІТ), історія якого бере початок з 1930-х років, став осередком української інтелігенції, об’єднавши під своїм дахом художників, композиторів, літературних критиків, літературознавців, а головне – провідних письменників.
За часів радянської окупації України письменник вважався голосом партії та працівником культурного фронту. Якщо оспівував те, що треба – мав багатокімнатну квартиру, був членом Національної спілки письменників України, отримував пристойну та добре оплачувану роботу, нагороджувався орденами, його твори вивчалися в школах. Однак це не було гарантією того, що завтра він не опиниться у списках на розстріл.
А тогочасні проблеми та виклики лишалися незмінними – залишитись вірним цінностям чи оспівати партію?
Один з жителів будинку РОЛІТ, Борис Антоненко-Давидович, написав працю, присвячену збереженню чистоти української мови. Вона називалась:
Оберіть правильну відповідь:
Слухати аудіо
Борис Антоненко-Давидович – письменник, літературний перекладач і мовознавець, який мешкав у будинку РОЛІТ. Хоч він і був одним із перших кооператорів, оселився там лише в 1957 році, вже після 22 років ув’язнення в таборах.
«Як ми говоримо?» – це провідник у світ чистої української мови. Книга адресована тим, хто турбується про чистоту мови, прагне зберегти її неповторність, удосконалити стиль, надати мовленню ошатності, викорінити невластиві українській мові вислови та кальки.
Слухати аудіо
У 1960-х роках українські мова, література та культура знову опинилися під цензурою.
Публічне читання віршів у парку, написання «ідеологічно шкідливої» літератури, організація вечорів пам’яті та постановка театральних вистав, навіть колядування – все, що нагадувало про свободу, ідентичність або самосвідомість українців гарантувало арешт та заслання у табори суворого режиму.
Однак митці продовжили боротьбу, не лише ділом, а й словом… «Всі, хто проти диктатури – встаньте!», – ці слова стали символом українського опору проти радянської диктатури та репресій. Це був заклик до протесту проти арештів української інтелігенції.
Кому належить ця фраза "Всі, хто проти диктатури - встаньте!"
Оберіть правильну відповідь:
Слухати аудіо
«Всі, хто проти диктатури – встаньте!» – це заклик відомого шістдесятника Василя Стуса, виголошений на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у Києві (1965). Ця подія вважається першим публічним протестом проти масових репресій української інтелігенції.
А якщо ви хочете дізнатись більше історій про українських шістдесятників як ланку руху опору проти радянського тоталітаризму, завітайте до Музею шіcтдесятництва.
Слухати аудіо
У 2019 році відбулася історична подія: ми офіційно повернули частину мовних норм, які були репресовані та викреслені радянською владою у 1933-му. Цю масштабну реставрацію здійснила Українська національна комісія з питань правопису. Найбільше оновлень прийшло з легендарного «Харківського правопису» (скрипниківки). Це повернення літери «Ґ», варіативність у словах грецького походження (етер/ефір, катедра/кафедра), збереження звукосполучення [je] (передається буквою “є”) в усіх словах іншомовного походження та питомі закінчення.
Українська національна комісія з питань правопису також легалізувала те, що століттями жило в народних піснях та класичній літературі: коли ми вживаємо фемінітиви («філологиня», «директорка», «вчителька», «блогерка» чи «майстриня»), ми робимо жінку видимою в професії та суспільстві. Наступне завдання трохи жартівливе, але стосується важливих правописних змін.
А тепер перевірте себе. Оберіть речення, де автор не лише дотепний, а й грамотний:
Оберіть правильну відповідь:
Слухати аудіо
Правильна відповідь:
Г) Блогерка кішка Мася вийшла в етер, щоб презентувати новий проєкт зі збільшення кількості вечерь
Якщо бачите «проект» чи «траекторія» — це стара норма, блогерка кішка Мася таке не постить.
А фемінітиви – це не просто лінгвістична мода, а повернення до природного устрою української мови.
Ось ми і наближаємось до завершення нашої мовної мандрівки. Ми з зазирнули в кілька епізодів історії української мови. Десь було серйозно, десь трагічно, десь можна було посміятися і відпочити. Усе як у житті. Наступна картка буде дещо філософською.
На завершення – екзистенційна дилема. “Стилет чи стилос?”, – питав Євген Маланюк. Він вкладав у це дуже символічний зміст. Але що безпосередньо означають ці слова?
Оберіть правильну відповідь:
Слухати аудіо
Назва твору побудована на протиставленні двох предметів. Стилет — це невеликий гострий кинджал. Стилос (стилус, стиль) — це загострена паличка для письма, переважно на вощених дощечках (але іноді й на інших матеріалах), якою користувалися в давні часи. Тут ці предмети набувають символічного значення. Митець має між ними обирати.
Євген Маланюк (1897-1968), який сам брав участь у визвольних змаганнях в армії УНР, а потім був змушений емігрувати, ставить питання: ким має бути митець у часи криз?
Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси.
Там дивний ліс зітхає ароматом
І ввесь дзвенить од гимнів п'яних птиць
Співа трава, ніким ще не зім'ята,
І вабить сном солодких таємниць
(1924)
Ваш результат: з 14
Вітаємо, ви успішно завершили місію «Вартові ідентичності. Мовний вимір стійкості». Є такий вислів: “Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів”(поет Василь Голобородько). Українська вистояла і перемогла в багатьох випробуваннях. Українська – мова переможців. Шануймося!